????07 жовтня 2019 року у Печерському районі відбулась урочиста церемонія відкриття Латвійського скверу, заснування якого приурочене до Сторіччя Незалежності Латвійської Республіки та на знак дружніх відносин між Україною та Латвією.
?Участь у церемонії взяли: Міністр закордонних справ Латвії – пан Едгарс Рінкевичс, Міністр закордонних справ України – Вадим Пристайко, Посол Латвії в Україні – пан Юріс Пойканс, Мер Києва – Віталій Кличко та виконувач обов’язків голови Печерської райдержадміністрації – Павло Бабій.
?Також на заході був присутній головний архітектор проєкту – пан Алекс Бабушкінс.
?Сквер розташований в Печерському районі столиці на розі вулиці Омеляновича-Павленка та Бутишевого провулку, неподалік від Посольства Латвії в Україні.
?Основна ідея та мета реконструкції даної території – подарувати мешканцям та гостям столиці затишний сквер європейського зразка, який дозволяє відвідувачам більше дізнатися про Латвію.
?Сквер створено за сприяння Посольства Латвіської Республіки в Україні та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
?Нагадаємо, у вересні 2018 року відбулось підписання трьохстороннього Меморандуму про співпрацю між Печерською райдержадміністрацією, Посольством Латвійської Республіки в Україні та КП «УЗН» Печерського району м. Києва.
?Після реконструкції, на відвідувачів громадянського простору Європейського зразка чекають новітні архітектурні рішення з використанням національних латиських мотивів і символів.
?Основним акцентом у сквері стала стелла з зображенням древнього латиського символу «Саулес кокс», у перекладі з латиської «Древо Сонця», який за своїм символічним значенням подібний до українського «Древа Життя».
?Крім того, у сквері замінено всі існуючі тверді покриття і бордюри, влаштовано якісне покриття доріжок та майданчиків, художня зона освітлення, а також сучасні паркові лави.
Довідково:
Проєкт з благоустрою території даного скверу є благодійною ініціативою Архітектурного бюро «Арх-Юніон» під керівництвом Алекса Бабушкінса.
Команда архітекторів концептуально побудовала даний проєкт на зразках затишних ризьких подвір’їв, з використанням простих та якісних природних матеріалів, лаконічності форм та ненав’язливих прибалтійських «родзинок».
